Ботулізм

 

Ботулізм: причини, симптоми, діагностика та лікування

Науково-популярна стаття для пацієнтів

Ботулізм — це гостре токсичне захворювання, спричинене ботулотоксином, одним із найпотужніших природних отрут, відомих у медицині. На відміну від інфекційних хвороб, де ключову роль відіграє розмноження мікроорганізмів, при ботулізмі вирішальним фактором є саме токсин, який блокує передачу нервових імпульсів і спричиняє поступовий розвиток млявих паралічів. Без своєчасної допомоги хвороба може завершитися дихальною недостатністю.

Джерела зараження та механізми розвитку

Збудником є Clostridium botulinum — анаеробна спороутворююча бактерія, яка здатна тривалий час зберігатися у ґрунті та продуктах харчування. У сприятливих умовах, тобто за відсутності кисню, вона продукує ботулотоксин. Найчастіше зараження пов’язане з уживанням домашніх консервів, м’ясних або рибних продуктів, що проходили недостатню термічну обробку або були закупорені без дотримання санітарних норм. Окремо виділяють рановий ботулізм, коли розвиток токсину відбувається безпосередньо у тканинах, та дитячий ботулізм у немовлят, пов’язаний із інгібуванням нормальної мікробіоти кишечника.

Після потрапляння в організм токсин абсорбується у кишківнику та блокує вивільнення ацетилхоліну у нервово-м’язових синапсах. Внаслідок цього м’язи не отримують сигналів для скорочення, що й спричиняє характерні неврологічні прояви. На відміну від більшості харчових отруєнь, первинних симптомів з боку шлунково-кишкового тракту може не бути або вони є дуже мінімальними.

Клінічні прояви

Перші симптоми зазвичай виникають через кілька годин або навіть діб після вживання зараженого продукту. Класичний перебіг починається з порушень зору: “туман” перед очима, двоїння, труднощі з фокусуванням погляду, опущення повік. Процес має поступовий характер і рухається згори вниз.

До типових проявів належать:

• сухість у роті через порушення роботи слинних залоз;

• утруднення ковтання, відчуття "клубка" в горлі;

• ослаблення голосу, зміна тембру, тиха або "ггукаюча" мова;

• наростаюча слабкість у кінцівках;

• порушення дихання, відчуття нестачі повітря, поверхневе дихання.

Температура при ботулізмі зазвичай залишається нормальною, що часто вводить пацієнтів в оману й затримує звернення за медичною допомогою. Без лікування параліч міжреберних м’язів і діафрагми може призвести до дихальної недостатності.

Діагностика

Діагностика ботулізму ґрунтується на клінічній картині та даних анамнезу — у першу чергу, на інформації про вживання домашніх консервів або інших потенційно небезпечних продуктів.
Для підтвердження діагнозу використовують такі методи:

• виявлення ботулотоксину у сироватці крові, блювотних масах або харчових залишках;

• електрофізіологічні тести, які показують характерні зміни нервово-м’язової передачі;

• інколи — молекулярні методи або біотести.

Однак лікування не можна відкладати до отримання лабораторного підтвердження, оскільки ефективність терапії значною мірою залежить від часу введення антитоксину.

Лікування

Основою терапії є протиботулінічна сироватка — антитоксин, який нейтралізує циркулюючий у крові ботулотоксин. Важливо розуміти, що препарат не впливає на токсин, який вже зв’язався з нервовими закінченнями, тому раннє введення суттєво поліпшує прогноз. Пацієнтам із порушенням ковтання або блюванням проводять промивання шлунка та ентеросорбцію.

Другим критично важливим напрямом є підтримка дихальної функції. У разі вираженої слабкості дихальних м’язів може знадобитися штучна вентиляція легень, іноді протягом кількох тижнів, поки нервові закінчення не відновлять функцію.

Антибіотики призначають лише при рановому ботулізмі або при підозрі на вторинну інфекцію. Харчовий ботулізм сам по собі не потребує антибактеріальної терапії, оскільки у кишечнику зазвичай не відбувається значного розмноження бактерій.

Профілактика

Профілактичні заходи є ключовими, оскільки ботулізм виникає раптово й прогресує швидко. До основних рекомендацій належить:

• відмова від вживання домашніх консервів з ознаками бродіння, здутими кришками або сумнівним запахом;

• правильне використання автоклава при консервуванні продуктів, які важко стерилізувати звичайним кип’ятінням;

• уникнення герметичного зберігання риби та м’яса без адекватної термічної обробки;

• сувора гігієна при обробці ран, щоб запобігти розвитку ранової форми.

У промисловому виробництві харчових продуктів для запобігання ботулізму використовують технології, що забезпечують руйнування спор або створюють умови, несприятливі для їх проростання.

Висновок

Ботулізм — це рідкісне, але потенційно смертельно небезпечне захворювання, яке потребує негайної медичної допомоги. Успіх лікування залежить від швидкого введення антитоксину та контролю за дихальною функцією. Найефективнішим способом захисту залишається профілактика: правильне приготування і зберігання продуктів, обережність із домашніми консервами та уважність до перших симптомів після їх уживання. При своєчасному лікуванні більшість пацієнтів повністю одужують, хоча відновлення може займати тривалий час.