Гепатит А: шляхи передачі, симптоми, діагностика та профілактика
Науково-популярна стаття для пацієнтів
Гепатит А, або хвороба Боткіна, — це гостре вірусне ураження печінки, яке передається переважно фекально-оральним шляхом. На відміну від інших вірусних гепатитів, він не переходить у хронічну форму і зазвичай має сприятливий прогноз, проте в окремих випадках може спричиняти тривалу втому, затяжне відновлення та значні незручності в повсякденному житті. Гепатит А часто називають «хворобою брудних рук», але це лише частина правди — зараження нерідко пов’язане із забрудненою водою, продуктами харчування або контактом із безсимптомними носіями.
Збудник та механізм розвитку
Вірус гепатиту А (HAV) належить до родини Picornaviridae. Він достатньо стійкий до зовнішніх впливів, може зберігатися у воді, на поверхнях або харчових продуктах. Після потрапляння в організм вірус проникає в печінку, де розмножується в гепатоцитах. Руйнування клітин печінки відбувається не стільки внаслідок прямої дії вірусу, скільки через реакцію імунної системи — організм атакує інфіковані клітини, намагаючись зупинити розмноження збудника.
У більшості випадків імунна відповідь дозволяє повністю позбутися вірусу. Саме тому гепатит А не переходить у хронічний процес і не викликає тривалого запалення печінки, як інші типи гепатитів.
Шляхи зараження
Основний шлях передачі — фекально-оральний. Це означає, що вірус потрапляє в організм через рот разом із:
-
забрудненою водою;
-
продуктами, які не пройшли достатню термічну обробку;
-
брудними руками;
-
при тісному побутовому контакті з хворою людиною;
-
рідше — при вживанні морепродуктів, виловлених у забруднених водоймах.
Хворий стає заразним вже наприкінці інкубаційного періоду та залишається таким до появи жовтяничних проявів. Після розвитку жовтяниці заразність різко зменшується.
Інкубаційний період
Становить від 2 до 6 тижнів, частіше близько одного місяця. Саме тому інколи складно встановити джерело зараження: пацієнт може не пам’ятати подій, які передували захворюванню.
Клінічні прояви
Захворювання зазвичай має кілька етапів, кожен з яких характеризується власними симптомами.
1. Продромальний період
Це перші ознаки, схожі на легку застуду або розлад травлення:
-
загальна слабкість;
-
втрата апетиту;
-
помірна нудота;
-
дискомфорт у правому підребер’ї;
-
інколи невелике підвищення температури;
-
головний біль.
У частини пацієнтів переважають гастроінтестинальні симптоми, в інших — загальна інтоксикація.
2. Жовтяничний період
Через кілька днів з’являються характерні зміни:
-
пожовтіння склер і шкіри;
-
темна сеча (нагадує колір чорного чаю);
-
світлий або сіруватий кал;
-
відчуття гіркоти, нудота;
-
помірна тяжкість у правому боці.
На цьому етапі загальний стан часто навіть поліпшується, але жовтяниця свідчить про активне руйнування гепатоцитів та порушення обміну білірубіну.
3. Період одужання
Печінка має високий регенеративний потенціал, однак відновлення може тривати декілька тижнів або навіть місяців. У цей час можливі:
-
зниження працездатності;
-
швидка втомлюваність;
-
чутливість до жирної або важкої їжі.
Повне відновлення функції печінки зазвичай відбувається без ускладнень.
Діагностика
Постановка діагнозу ґрунтується на поєднанні клінічних симптомів та лабораторних показників. Основні тести:
-
біохімічні аналізи крові (високі рівні АЛТ та АСТ, підвищений білірубін);
-
визначення специфічних антитіл IgM до HAV — це головний доказ гострої інфекції;
-
антитіла IgG свідчать про перенесений гепатит або вакцинацію.
Ультразвукове дослідження може використовуватися додатково, але не є обов’язковим.
Лікування
Гепатит А не потребує специфічних противірусних препаратів. Основою лікування є підтримувальна терапія, спрямована на відновлення функції печінки та зменшення симптомів.
Основні підходи:
-
щадний режим, уникання фізичних перевантажень;
-
корекція харчування з обмеженням жирної та смаженої їжі;
-
достатнє споживання рідини;
-
застосування препаратів, що підтримують функцію печінки (за показаннями);
-
контроль біохімічних показників.
Антибіотики не застосовуються, оскільки гепатит А має вірусну природу і не супроводжується бактеріальним процесом. Госпіталізація потрібна лише при тяжкому перебігу або значному погіршенні лабораторних показників.
Профілактика
Гепатит А належить до повністю керованих інфекцій, оскільки існує ефективна вакцина. Вакцинація забезпечує тривалий імунітет, який зберігається багато років.
Основні профілактичні заходи:
-
миття рук перед їжею та після відвідування громадських місць;
-
вживання якісної питної води;
-
ретельна термічна обробка продуктів;
-
уникнення сумнівних закладів харчування;
-
вакцинація, особливо перед поїздками в регіони з високою поширеністю інфекції.
У разі контакту з хворим можливе введення імуноглобуліну для формування тимчасового захисту, однак найефективнішим та тривалішим методом залишається вакцинація.
Висновок
Гепатит А — гостре вірусне захворювання з переважно сприятливим прогнозом. Воно не переходить у хронічну форму та не викликає довготривалих уражень печінки, але може спричиняти тривалу слабкість та погіршення самопочуття. Найкращим способом захисту є дотримання гігієнічних правил і вакцинація, яка забезпечує надійний імунітет. Рання діагностика та корекція способу життя під час відновлення допомагають мінімізувати неприємні симптоми та сприяють повному одужанню.
