Хвороба «рука-нога-рот»

Хвороба «рука-нога-рот» — що це таке

Хвороба рука-нога-рот (англ. Hand, Foot and Mouth Disease, HFMD) — це інфекційне захворювання, яке переважно вражає дітей віком до 10 років. Воно викликається ентеровірусами, найчастіше вірусом Коксакі A16 або ентеровірусом 71. Хвороба характеризується висипом на долонях, підошвах та у ротовій порожнині, а також підвищенням температури та загальним нездужанням.

Причини та шляхи передачі

Збудники хвороби передаються переважно контактно-побутовим шляхом — через слину, носові виділення, фекалії, іноді через забруднені іграшки чи посуд. Інфекція дуже контагіозна, особливо у дитячих колективах. Дорослі теж можуть захворіти, але у них перебіг зазвичай легший.

Після потрапляння вірусу в організм він розмножується у слизовій ротоглотки, потім поширюється через кров, уражаючи шкіру, слизові оболонки та іноді центральну нервову систему.

Симптоми хвороби

• Підвищення температури тіла (до 38–39°C);
• Біль у горлі, відмова від їжі через дискомфорт під час ковтання;
• Висип у ротовій порожнині — дрібні червоні плями, які швидко перетворюються на болючі виразки;
• Висип на долонях, стопах, іноді на сідницях або в паху;
• Загальна слабкість, дратівливість, зниження апетиту.

Характерна ознака — поєднання висипу на руках, ногах і слизовій рота. Висип не свербить, але може бути болючим, особливо на слизовій.

Перебіг і ускладнення

Зазвичай хвороба проходить самостійно за 7–10 днів. Найнебезпечнішими є рідкісні ускладнення, пов’язані з ураженням нервової системи, які частіше спостерігаються при зараженні ентеровірусом 71. Це можуть бути менінгіт, енцефаліт, міокардит або набряк мозку. Такі випадки потребують госпіталізації.

Після одужання можливо тимчасове лущення шкіри на долонях і стопах або відшарування нігтів через кілька тижнів — це нормальний процес відновлення шкіри після інфекції.

Діагностика

Діагноз встановлюється клінічно — за характерною локалізацією висипу та типовими скаргами. У складних випадках може бути проведено ПЛР-дослідження з мазків із ротоглотки або фекалій для виявлення ентеровірусу.

Лікування

Специфічного противірусного лікування не існує. Терапія є симптоматичною і спрямована на полегшення стану дитини:

• Жарознижувальні засоби (парацетамол, ібупрофен);
• Полоскання рота антисептичними розчинами або настоями ромашки для зменшення болю;
• Достатня кількість рідини, щоб запобігти зневодненню;
• М’яка, негаряча їжа, щоб не подразнювати слизову рота;
• Дотримання гігієни рук і поверхонь, ізоляція хворої дитини.

Антибіотики не застосовуються, оскільки хвороба має вірусну природу. У разі приєднання бактеріальної інфекції лікування призначає лікар.

Профілактика

Основою профілактики є суворе дотримання гігієни:

• Мити руки після туалету, прогулянок і перед їжею;
• Регулярно дезінфікувати дитячі іграшки, посуд і поверхні;
• Уникати тісного контакту з хворими дітьми;
• Не відвідувати дитячий садок під час епідемії HFMD.

Імунітет після перенесеної хвороби формується лише до конкретного типу вірусу, тому можливі повторні випадки зараження іншими штамами ентеровірусів.

Коли звертатися до лікаря

Потрібно звернутися до лікаря, якщо:

• дитина відмовляється від пиття, має ознаки зневоднення (сухість слизових, рідке сечовиділення);
• з’явились судоми, сонливість або сильний головний біль;
• висока температура тримається понад 3 дні;
• помітне погіршення стану чи висип набуває незвичного вигляду.

У більшості випадків хвороба минає без наслідків, але важливо контролювати стан дитини й не займатися самолікуванням.

---

Джерела інформації:

• World Health Organization — Hand, Foot and Mouth Disease
• Centers for Disease Control and Prevention (CDC) — About HFMD
• NHS — Hand, foot and mouth disease

В’ялий параліч

🧠 В’ялий параліч — причини, симптоми та лікування

В’ялий параліч — це стан, при якому відбувається зниження або повна втрата рухів у м’язах через ураження периферичної нервової системи. На відміну від спастичного паралічу, тут м’язи не напружені, а навпаки — розслаблені, «в’ялі». Такий тип паралічу часто супроводжується втратою рефлексів і поступовою атрофією м’язів.

⚙️ Механізм розвитку

Для скорочення м’язів необхідне безперервне проходження нервових імпульсів від головного мозку через спинний до периферичних нервів. Якщо цей шлях переривається на рівні передніх рогів спинного мозку, периферичного нерва або нервово-м’язового з’єднання — імпульс не доходить до м’яза. У результаті м’яз втрачає тонус і скоротливу здатність, розвивається в’ялий параліч.

🧩 Основні причини

• 🦠 Інфекційні ураження — наприклад, поліомієліт, кліщовий енцефаліт, дифтерія, ботулізм.
• ⚡ Травматичні пошкодження периферичних нервів або спинного мозку.
• 🧬 Спадкові та дегенеративні хвороби (спінальна м’язова атрофія, хвороба Шарко-Марі-Тута).
• 🧫 Токсичні ураження — дія важких металів, алкоголю, деяких ліків.
• 💉 Порушення кровопостачання спинного мозку (ішемія, тромбоз).
• 💔 Пухлини, які здавлюють передні роги або корінці спинного мозку.

🔍 Клінічні прояви

В’ялий параліч може бути локальним (ураження окремої групи м’язів) або генералізованим (великі ділянки тіла). Основні симптоми:

• зниження або відсутність м’язового тонусу (кінцівка здається «м’якою»);
• відсутність сухожильних рефлексів (аре- або гіпорефлексія);
• атрофія м’язів, помітна через кілька тижнів після початку;
• фасцикуляції — дрібні посмикування окремих м’язових волокон;
• порушення рухів — від часткової слабкості (парезу) до повного паралічу;
• іноді — зниження чутливості в зоні ураження.

🧠 Види в’ялого паралічу

• Моно- — уражена одна кінцівка.
• Пара- — дві кінцівки (найчастіше нижні).
• Тетра- — всі чотири кінцівки.
• Гемі- — уражена одна сторона тіла.

В’ялий параліч часто спостерігається у дітей після поліомієліту — тоді він має асиметричний характер, переважно уражаючи ноги.

⚕️ Діагностика

Сімейний лікар або невролог проводить клінічний огляд і визначає рівень ураження. Основні методи обстеження:

• електроміографія (ЕМГ) — оцінює активність м’язів;
• МРТ або КТ спинного мозку — виявляє пухлини, травми або інфаркти;
• аналізи крові на інфекції або токсини;
• у разі підозри на поліомієліт — ПЛР на вірус поліомієліту.

💊 Лікування

Тактика залежить від причини:

• 📈 При інфекціях — противірусна або антибактеріальна терапія.
• 💪 Фізіотерапія та масаж — попередження атрофії, відновлення тонусу.
• 💉 Нейропротектори, вітаміни групи B — для підтримки нервової тканини.
• 🦾 Ортопедичні засоби (шини, ортези) для стабілізації кінцівок.
• 🤸‍♂️ ЛФК — під наглядом спеціаліста для поступового повернення рухів.

🔔 Прогноз

Прогноз залежить від глибини та тривалості ураження. При токсичних або інфекційних формах відновлення можливе частково або повністю. Якщо ж зруйновано нейрони передніх рогів (наприклад, при спінальній атрофії), зміни є незворотними, але своєчасна реабілітація допомагає зберегти функціональність.

📚 Джерела інформації

• World Health Organization (WHO). Poliomyelitis and other causes of acute flaccid paralysis.
• National Institute of Neurological Disorders and Stroke (NINDS). Peripheral Neuropathy Fact Sheet.
• European Federation of Neurological Societies. Guidelines on the management of neuromuscular disorders.