Сказ

 Сказ: небезпечна вірусна інфекція, яка потребує негайної реакції

Сказ — одне з найнебезпечніших інфекційних захворювань, відоме людству з давніх часів. Це вірусна інфекція, яка уражає центральну нервову систему та в більшості випадків закінчується смертю, якщо лікування не розпочато вчасно. Хоча сучасна медицина має ефективні засоби профілактики, ризик зараження зберігається, особливо в регіонах, де багато безпритульних тварин або диких хижаків.

Як виникає захворювання

Збудником є вірус сказу, що належить до родини рабдовірусів. Він має здатність проникати в нервові тканини і поширюватися по них у напрямку до головного мозку. Передається вірус найчастіше через укус інфікованої тварини. У слині зараженої тварини міститься достатня концентрація вірусу, щоб викликати інфекцію навіть при невеликих пошкодженнях шкіри.

Після потрапляння в організм вірус деякий час перебуває в місці укусу й проникає у нервові закінчення. Далі починається його рух у напрямку центральної нервової системи. Цей шлях може тривати від кількох тижнів до кількох місяців — саме тому інкубаційний період при сказі досить варіативний.

Джерела зараження і ризикові ситуації

Основними переносниками вірусу є дикі м’ясоїдні тварини та деякі види дрібних ссавців. У різних регіонах ризики можуть відрізнятися, однак традиційно найбільшу небезпеку становлять лисиці, вовки, єноти, куниці, а також домашні тварини, що не проходили вакцинацію.

Зараження можливе при укусі, подряпині або попаданні слини тварини на слизові оболонки. У практиці лікарів трапляються випадки, коли люди нехтували легкими укусами, не зверталися по допомогу та втрачали шанс на профілактику, оскільки початок хвороби завжди означає летальний кінець.

Перші прояви захворювання

Симптоми сказу не виникають одразу. Спочатку людина почувається цілком здоровою. Перші прояви зазвичай неспецифічні: підвищення температури, головний біль, слабкість, порушення сну, відчуття дискомфорту або печіння в місці укусу. Цей ранній період триває нетривало, після чого хвороба переходить до більш небезпечних стадій.

Подальші симптоми розвиваються стрімко. З’являється збудження, страх, зміни поведінки, підвищена чутливість до світла та звуку. Характерною ознакою є водобоязнь — спазми м’язів глотки при спробі ковтнути воду. Поступово приєднуються галюцинації, порушення свідомості, судоми.

У міру прогресування хвороба переходить у стадію паралічу. Всі ці симптоми відображають тяжке ураження мозку та спинного мозку. На цьому етапі медицина вже безсила, і летальний кінець настає протягом кількох днів.

Чому сказ є майже завжди смертельним

Проблема полягає в тому, що лікування сказу ефективне лише тоді, коли вірус ще не проник до центральної нервової системи. Коли з’являються перші неврологічні ознаки, можливість вплинути на перебіг хвороби практично відсутня. Саме тому хворобу вважають однією з найнебезпечніших у світі, хоча існують вакцини, які повністю запобігають її розвитку за умови своєчасного застосування.

Перша допомога після укусу

Якщо людину вкусила невідома або дика тварина, діяти потрібно негайно.
Місце укусу слід одразу промити проточною водою з господарським милом протягом 10–15 хвилин. Звичайне миття знижує кількість вірусу на поверхні рани. Після цього необхідно обробити рану антисептиком і якнайшвидше звернутися до медичного закладу.

У приймальному відділенні визначають необхідність введення антирабічної вакцини, а в окремих випадках — антирабічного імуноглобуліну. Схема профілактики залежить від глибини рани, виду тварини і можливості нагляду за нею протягом 10 днів. Якщо тварина була домашньою та має актуальну вакцинацію, інколи профілактику можуть обмежити лише спостереженням, але рішення завжди приймає лікар.

Профілактика та захист

Найнадійніший спосіб захисту — запобігти контакту з потенційно інфікованими тваринами. Важливу роль відіграє вакцинація домашніх улюбленців, особливо собак. Вона не лише захищає тварину, а й розриває можливий ланцюг передачі вірусу.

Дітям слід пояснювати, що до диких і безпритульних тварин не можна підходити, навіть якщо вони виглядають дружніми або “кличуть погладити”. Підозрілу поведінку тварини — агресивність, нехарактерну сміливість, слинотечу, хитку ходу — потрібно розцінювати як потенційну небезпеку.

У разі частих поїздок у країни з високим рівнем поширення сказу або у випадку професійного ризику (ветеринари, мисливці, працівники притулків) рекомендується профілактичне щеплення.

Підсумок

Сказ — це хвороба, яка має майже стовідсоткову смертність при розвитку симптомів, але при цьому повністю запобіжна. Найважливіше правило: будь-який укус незнайомої тварини потребує звернення до лікаря. Вчасне введення вакцини та імуноглобуліну дає можливість уникнути інфекції навіть у високоризикових ситуаціях.

Водно-нітратна метгемоглобінемія

 Водно-нітратна метгемоглобінемія: як виникає отруєння і що потрібно знати пацієнтам

Водно-нітратна метгемоглобінемія — це гострий стан, який розвивається після вживання води з підвищеним вмістом нітратів. Найчастіше це трапляється в сільській місцевості, де люди користуються криницями або неглибокими колодязями. Багато хто навіть не підозрює, що прозора чиста вода може становити серйозну загрозу для здоров’я, особливо для маленьких дітей.

Як виникає метгемоглобінемія

У нормі гемоглобін переносить кисень по всьому організму. Коли людина вживає воду з високим рівнем нітратів, у шлунково-кишковому тракті ці сполуки перетворюються на нітрити. Саме вони окиснюють гемоглобін до метгемоглобіну — форми, яка вже не здатна зв’язувати кисень. Організм фактично втрачає частину своєї здатності переносити кисень, через що всі тканини починають відчувати його нестачу.

Цей процес може розвиватися досить швидко. Зовні людина виглядає так, наче в неї порушення кровообігу чи захворювання серця, хоча насправді проблема в токсичний дії нітритів.

Хто найбільш вразливий

Найвищий ризик має група, про яку знають не всі — немовлята до 6 місяців. У них ферментні системи, що відповідають за зворотне перетворення метгемоглобіну на нормальний гемоглобін, працюють ще недостатньо ефективно. У результаті навіть невеликі дози нітратів можуть спричинити тяжке отруєння.

Також чутливими є вагітні жінки та люди з хронічними хворобами шлунково-кишкового тракту. Часто ризик зростає під час весни та літа, коли добрива активно вимиваються з ґрунту у водоносні горизонти.

Перші симптоми, на які варто звернути увагу

Початкові прояви нерідко нагадують звичайне харчове отруєння: нудоту, блювання, пронос. Далі з’являється слабкість, задишка, відчуття нестачі повітря. Людина може скаржитися на головний біль, запаморочення, сонливість.

Ознакою, яка насторожує найбільше, є зміна кольору шкіри та слизових. Губи, нігті та носогубний трикутник набувають сірувато-синюватого відтінку. Якщо натиснути на ніготь, колір повертається повільніше, ніж зазвичай. Це пов’язано з тим, що кров не переносить достатню кількість кисню.

У дітей симптоми зазвичай з’являються швидше. Малюк може ставати млявим, погано смоктати, плакати без сили. Якщо концентрація метгемоглобіну в крові висока, можливі судоми або втрата свідомості — це потребує негайної медичної допомоги.

Джерела нітратів у воді

Нітрати у воді — часта проблема приватних колодязів. Особливо там, де поруч розташовані сільськогосподарські ділянки, компостні купи або вигрібні ями. Навіть якщо вода виглядає прозорою і не має запаху, її вміст нітратів може перевищувати норму у декілька разів.

Відомо, що концентрація понад 50 мг/л вже вважається небезпечною, а для немовлят небезпечною може бути навіть нижча. Вміст нітратів у воді не можна визначити “на око” — потрібен лабораторний аналіз або спеціальні тести.

Як лікують водно-нітратну метгемоглобінемію

У легких випадках, коли вміст метгемоглобіну не критичний, достатньо підтримувальної терапії: регідратації, сорбентів, корекції електролітних порушень.

У середніх та тяжких випадках вводять спеціальний антидот — метиленовий синій. Це речовина, яка “повертає” метгемоглобін у нормальний гемоглобін. Препарат діє доволі швидко, але його має вводити тільки медичний персонал у стаціонарі.

У дітей з тяжким перебігом можуть застосовувати кисневу терапію. Важливо, що лікування потрібно розпочати якомога раніше, оскільки тривала тканинна гіпоксія може викликати ускладнення.

Як запобігти отруєнню

Найважливіше — контролювати якість води. Якщо вода береться з криниці або колодязя, її слід перевіряти хоча б раз на рік. Якщо поруч знаходяться городи або господарські споруди, аналіз потрібно робити частіше.

Для приготування сумішей та страв немовлятам варто використовувати лише перевірену або бутильовану воду. Кип’ятіння не зменшує вміст нітратів, тому цей метод не є захистом.

Якщо є підозра на забруднення, найкраще рішення — встановити фільтрувальну систему, яка здатна затримувати нітрати, або повністю перейти на інше джерело води.

Підсумок

Водно-нітратна метгемоглобінемія — небезпечний, але цілком запобіжний стан. У більшості випадків його причиною стає використання не перевіреної колодязної води. Найкращий спосіб захисту — аналіз якості води, використання безпечних джерел для приготування їжі дітям та обізнаність щодо перших симптомів.